Святиня
- Деталі
- Категорія: Куліш Пантелеймон
- Останнє оновлення: 17 лютого 2013
Формат: txt
Святиня
Мовчки струни на бандурі
Я перебираю.
Заспівав би я до тебе —
Голос замирає.
Не почуєш мого слова
Серцем молоденьким,—
Квітчаною головою
Схилися до неньки.
«Пести мене, моя нене,
Як малу дитину,
Я твойого, нене, лона
Довіку не кину » .
— « Ой покинеш, моя доню,
Далебі, покинеш,
У чужий край, в чужі люде
Пташкою полинеш.
Прийде, прийде, моя доню,
Такая година,
Що ріднійша неньки буде
Любая дружина » .
І я чую тихі речі
Голоснійше граю.
Я душею молодую
Красу обіймаю.
Ой бандуро, рідна сестро,
Золотії струни!
Вложи в неї моє серце,
Високії думи.
Нехай їй уві сні присниться,
Що я чую й знаю,
Про що серцем одиноким
Господа благаю.
Нехай їй уві сні присниться
Мати Україна,
Наше горе, наша радість,
Надія єдина.
Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня
Вища, богові милійша —
Рідная Вкраїна.
Зрозумій, моє кохання,
Чистою душею,.
Що люблю я, чим живу я,—
Будеш ти моєю.