Breadcrumbs

Ви тут: Home Укр. література Гребінка Євген

Гребінка Євген

XVIII - першої половини XIX століття українська література придбала свою яскраво виражену національну самобутність. У цей період почалася нова епоха в історії української літератури, яка значною мірою чинила вплив на пробудження національної самосвідомості українців.

Одним з найяскравіших представників нової української літератури став Євген Павлович Гребінка. За своє коротке життя письменник створив цілий ряд цікавих прозових і ліричних творів. Деякі його вірші, покладені на музику, стали народними піснями і романсами, наприклад «Очі чорні, очі пристрасні». Євген Гребінка багато писав і російською мовою, проте ця частина його творчості не мала такого визнання. Інша справа - його україномовні твори. Гребінка став популярним завдяки своїм байкам «Ведмежа суд», «Рибалка», «Ячмінь» і багатьом іншим.

 

Євген Павлович Гребінка, талановитий український письменник, один з кращих байкарів першої половини XIX ст., народився в 1812 р. в хуторі Убіжище на Полтавщині в сім’ї дрібного поміщика.

Як ї всі поміщицькі діти,- спочатку вчився дома, а в 1825 році батько віддав його вчитися в Ніжинську гімназію вищих наук, яка пізніше була перетворена в ліцей. Тут учився в той час майбутній видатний письменник М. В. Гоголь. Учні в той час жваво цікавилися літературою, писали твори, видавали рукописні журнали, влаштовували вистави, літературні ранки тощо. Тут у гімназії почав свою літературну діяльність і Гребінка.

По закінченні гімназії Гребінка вступив на військову службу, але пробув на ній недовго. У 1834 році він переїжджає до Петербурга. Працює чиновником у міністерстві освіти, викладачем у різних школах. У цьому році виходить його перша книжка байок під назвою Малоросійські приказки». Тоді ж вийшов і переклад поеми Пушкіна «Полтава».

У Петербурзі Гребінка брав активну участь у літературному житті столиці. Він був у близьких стосунках з видатними діячами української і російської культури — Шевченком, Пушкіним, Бєлінським, Тургенєвим та ін. Організував літературний гурток, в якому брали участь відомі українські і російські письменники, художники, вчені. Гребінка залучив до гуртка молодого Т. Г. Шевченка і допомагав йому видати вперше свого «Кобзаря». У цьому гуртку було підготовлене видання. альманаху «Ластівка» (1841 р.), в якому були вміщені твори Шевченка, Квітки-Основ’яненка, Гребінки та інших українських письменників.

Діяльність літературного гуртка Гребінки мала чимале значення для розвитку української літератури.

Помер Є. П. Гребінка в Петербурзі у 1848 р. на 36 році життя.

Літературна діяльність Гребінки багата і різноманітна. Він писав вірші, поеми, оповідання, повісті, романи, статті. Деякі його ліричні вірші поширилися в народі, живуть і в наш час як пісні і романси («Українська мелодія», «Чорні очі», «Козак на чужині» та ін.).

З прозових творів Гребінки слід назвати «Оповідання пирятинця», роман «Чайковський», повість «Ніжинський полковник Золотаренко». У свій час ці твори були поширені серед читачів і прихильно оцінені критикою. Проте помітного сліду в українській літературі вони не залишили.

Найціннішою літературною спадщиною Гребінки є його байки — «Ведмежий суд», «Рибалка», «Зозуля та Снігир», «Школяр Денис», «Віл», «Ячмінь», «Пшениця», «Будяк та Конопляночка», «Рожа та Хміль» та ін. У багатьох байках письменник викриває сваволю поміщиків і чиновників, хабарництво суддів, неуцтво і некультурність, показує народне життя. Письменник підкреслює протилежність інтересів трудящих інтересам багатіїв, виступає на боці чесних, працьовитих, сумлінних людей.

Писав Гребінка українською і російською мовами.