Breadcrumbs

Ви тут: Home Укр. література Гончар Олесь

Гончар Олесь

Гончар Олесь (Олександр) Терентійович - український радянський письменник, літературний критик, громадський діяч. 

Олесь Гончар — один із тих непокірних, які в умовах тоталітарної системи вистояли, зберегли людську гідність, не побоялися заявити про корозію і лицемірство радянського суспільства. Попри певні компроміси з владаю, Олесь Гончар не зрадив свого основного художнього кредо — оспівувати людське в людині, розвивати гуманістичні традиції укра­їнської літератури.

Олесь Гончар як художник слова починав із поезії. По­етичність стала серцевиною прози письменника. Ліризм про­низує її зміст і форму — характери, пейзажі, мову, компози­цію, авторські відступи. Навіть назви творів метафоричні: “Людина і зброя”, “Собор”, "Берег любові”, "Твоя зоря", “Бри­гантина”, “Далекі вогнища". “Чорний яр”.

Через призму лірико-романтичного сприйняття Олесь Гончар зображає і сучасність, і історію, осягаючи глибинну зумовленість теперішнього минулим, виявляючи зв’язки дня сьогоднішнього і прийдешнього. “Зв’язок часів", планетарність мислення, масштабність бачення світу і людини — прикметні ознаки індивідуального стилю письменника. Творчість Оле­ся Гончара також позначена філософічністю, поліфонізмом, поетизацією красивого в житті людини. Досліджуючи внутрішній світ сучасника, письменник роздумує над сутні­стю людини, над такими вічними категоріями, як добро, зло, честь і безчестя, духовність і бездуховність, совість і справед­ливість. Він прагне відтворити драматизм протиборства доб­ра і зла. Його творча настанова полягає у змалюванні людей “зі світлом у душі”, тих, хто живе за найвищими моральни­ми законами. Такими є чабан Горпиненко (“Тронка"),

Лобода, Микола Баглай (“Собор"), Богдан Колосовський (“Лю­дина і зброя", “Циклон”), Роман Винник, Кирило Заболотний (“Твоя эоря"). їм протистоять руйнівники, демагоги, моральні покручі — «динозавр культівської: доби» Яцуба («Тройка»), висуванець Володька Лобода («Собор»), кар’єрист Дударевич (“Твоя зоря"), бездушний “гвинтик” бюрократично-адміністративної системи Гайдамака (“Чорний яр”). Цими контрастними образами Олесь Гончар художньо осмислює проблеми творення — руйнування, ширше — моралі, етики, духовності.

Основні віхи життя і творчості

3 квітня 1918 р. в с. Ломівці на Дніпропетровщині народився Олесь Гончар, дитячі роки його пройшли на Полтавщині;

1934 р. навчання  у  Харківському  технікумі  журналістики;

1937 р. численні публікації в періодиці;

1938 р. вступ  на  філологічний  факультет  Харківського університету;

1941—1945 рр. участь у Великій Вітчизняній війні у складі мінометної роти;

1945 р. поновлення навчання в Дніпропетровському університеті, творча робота;

1946—1948 рр. трилогія “Прапороносці”;

1959—1971 рр. робота на посаді голови Спілки письменників України;

1960 р. роман “Людина і зброя" (Державна премія УРСР імені Т.Г. Шевченка в 1962 році);

1963 р. роман “Тронка”;

1968 р. роман “Собор”;

1970 р. роман “Циклон”;

1976 р. роман “ Берег любові”;

1980 р. роман “Твоя зоря” ; книга статей “Письменницькі роздуми”;

1991 р. книга публіцистики “Чим живемо”;

14 липня 1995 р. Олесь Гончар помер.