Коли ми йшли удвох з тобою...

Формат: txt

Завантажити

 

Улюблені образи Д. Павличка нива, зерно, любов, дитя, життя, смерть. Його поетичний світ вирізняється тим, що автор знаходить несподівані зв’язки між ними, щоб осмислити етичні проблеми добра і зла з погляду народної моралі.

Нива (поле) — зерно («золоте колосся», «колоссячко вуса те», «колосочки») — любов — на цих поняттях, які набува­ють символічного значення, будується оповідь, ліричний сю­жет поезії «Коли ми йшли удвох я тобою...». Ніжні стосунки двох закоханих сердець зображені Д. Павличком як спосіб пізнання світу, вічних істин людського буття. Обраниця лірич­ного героя красива, витончена — вона йде польовою стежкою, «як лань, хитаючись музично». Проте зачарування ко­ханою, її зовнішністю і грацією раптово зникає:

І я помітив, як ти звична

Топтала колоски пшениці.

Що нахилились до землиці.

Топтала і не чула крику

Тих колосочків.

Ліричний герой над усе шанує батьків — хліборобів, які виховали в ньому повагу до землі, праці, хліба, цих святинь селянського життя:

О, я хотів тобі сказати.

Що те колоссячко вусате —

То невсипущий труд мозольний.

То молодим калач весільний.

То для дітей пахуча булка.

То хліб, що матінка гуцулка

З долівки вчила піднімати.

Як батька в руку цілувати...

Так метафорично Д. Павличко передає неписані закони морального кодексу селянина, його розуміння ціни праці. Ліричний герой теж сповідує ці закони, тому таким глибо­ким і болючим є його розчарування в коханій. Драматизм вірша визначається тим, що його конфлікт внутрішній: у душі юнака йде гостра боротьба. Він так сильно захоплений дівчиною («...я люблю тебе надмірно»), що не може і не хоче висловити своїх вагань і роздумів уголос, проте вибір його остаточний.

Як зазначає один із дослідників творчості Д. Павличка В. Дончик, «поет розкриває зіткнення зі світом міщанської психології не через дискусії, голосні декларації, не кидає про­ти «огидного мурла міщанина» громів та блискавок. Він вловлює його у простому життєвому факті, побутовій ситуації, і саме з цієї буденності події окреслюється небуденність по­чуття і думки".


Додати коментар


Захисний код
Оновити