Breadcrumbs

Ви тут: HomeУкр. літератураСимоненко Василь Де зараз ви, кати мого народу?

Де зараз ви, кати мого народу?

Формат: txt

Завантажити

 

Твір «Де зараз ви, кати мого народу?». Це гнівне засудження пе­ревертнів, приблуд, завойовників-заброд, виродків, які в давні й недавні часи глумились над українцями, намагались підко­рити їх, поставити на коліна. Поет відчуває себе і свій народ спадкоємцем козацьких традицій, бачить його «жорстоку і лагідну душу» — лагідну від природи і жорстоку, відважну, віддану Батьківщині, коли необхідно боронити її волю і не­залежність. Образ рідного краю змальований В. Симоненком у погідних, світлих тонах, запозичених із фольклору, — «ясні зорі», «тихі води». Він протиставляється «чорній злобі», яка уособлює всіх кривдників українського народу.

 

 

Де зараз ви, кати мого народу?

Де велич ваша, сила ваша де?

На ясні зорі і на тихі води

Вже чорна ваша злоба не впаде.

Народ росте, і множиться, і діє

Без ваших нагаїв і палаша.

Під сонцем вічності древніє й молодіє

Його жорстока й лагідна душа.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні й приблуди,

І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки, ніде:

Народ мій є! В його гарячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде!