Де зараз ви, кати мого народу?
- Деталі
- Категорія: Симоненко Василь
- Останнє оновлення: 16 грудня 2012
Формат: txt
Твір «Де зараз ви, кати мого народу?». Це гнівне засудження перевертнів, приблуд, завойовників-заброд, виродків, які в давні й недавні часи глумились над українцями, намагались підкорити їх, поставити на коліна. Поет відчуває себе і свій народ спадкоємцем козацьких традицій, бачить його «жорстоку і лагідну душу» — лагідну від природи і жорстоку, відважну, віддану Батьківщині, коли необхідно боронити її волю і незалежність. Образ рідного краю змальований В. Симоненком у погідних, світлих тонах, запозичених із фольклору, — «ясні зорі», «тихі води». Він протиставляється «чорній злобі», яка уособлює всіх кривдників українського народу.
Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.
Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!