М. Стельмах — співець хліборобської праці, людини, яка кровно пов'язана з землею. Йога романи про долю укра­їнського села на різних етапах соціальних потрясінь XX століття — це художній літопис подій, часто складних, супереч­ливих, гостроконфліктннх. Сучасне прочитання їх може бути відмінним від позначеного класовим підходом, проте не­змінним залишається протиставлення письменником вічних понять добра і зла, правди і кривди, людяного і нелюдяного, у дусі народної моралі, народних уявлень про красиве й потворне.

Висока патетичність, романтична піднесеність, ліризм, на­роднопісенна простота притаманні романному епосу письмен­ника. Як правило, це багатопланові, багатосюжетні полотна, які охоплюють тривалий проміжок часу.

М. Стельмах — майстер творення людських характерів, яскравих, самобутніх, романтичних. Його герої тонко відчу­вають красу природи, людини, світу, вони сповнені оптимізму, незважаючи на несприятливі, в то й зловісні обставини жит­тя. Художня палітра письменника відзначається скрупу­льозно виписаними портретами, увагою до деталей, які часто набувають символічного значення, до ліричних відступів, що допомагають глибше розкрити внутрішній світ персонажів.

Особливо вимогливий М. Стельмах до образного слова, ритму фрази. Недаремно літературозна­вець М. Ткачук назвав його "одним із найяскравіших знавців багатств української мови і її необмежених зображально-виражальних можливостей”. Цей же дослідник творчості письменника визначив і слабкі сторони його доробку - надмірну ідеалізацію окремих героїв і змалювання чорними фарбами “негативних" персонажів, зловживання риторикою, публіцистичністю викладу, сентименталізм, надмірно-штуч­ну зворушливість, милування ефектними, але логічно не ви­правданими ситуаціями, непомірну бароковість стилю.

Основні віхи життя і творчості

24 травня 1912 р. в с. Дяківцях на Вінниччині в  незаможній родині народився Михайло Стельмах; 

1927 р. закінчення семирічної школи; 

30-ті роки навчання  у  Вінницькому  педагогічному 

інституті, вчителювання на Поділлі, Київщині, перші проби пера; 

1940 р. перша збірка поезій “ Добрий ранок”; 

1941—1945 рр. участь у боях, поранення, праця в газеті “За честь Батьківщини”;

1942 р. поетичні збірки “За ясні зорі” та “Провесінь”; 

1944 р. збірка оповідань “ Березовий сік”; 

з 1945 р. науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору й етнографії; 

1949—1951 рр. роман-хроніка “Велика рідня”; 

1957 р. роман “Кров людська — не водиця”; 

1958 р. роман “ Хліб і сіль”; 

1961 р. роман “ Правда і кривда”; 

1964 р. автобіографічна повість “Гуси-лебеді летять” ; 

1967 р. автобіографічна повість “Щедрий вечір” ; 

1969 р. роман “ Дума про тебе” ; 

1979 р. роман “ Чотири броди*’;

27 вересня 1983 р.  М. Стельмах помер.