Основні віхи життя і творчості

27 січня 1891 р. майбутній поет народився у с. Пісках на Чернігівщині;

1900—1913 рр. навчання в бурсі, Чернігівській духовній семінарії;

1913 р. вступ до Київського комерційного інституту;

1918 р. перша книга віршів “Сонячні кларнети”; 

1920 р. збірки “Плуг”, “Замість сонетів і октав”; 

1924 р. збірка “Вітер з України”; 

30-ті роки трагічний злам у творчості поета, спричинений тоталітарною системою;

1941—1945 рр. духовне відродження митця, натхненного вірою в перемогу, в силу народу; вершинне досягнення цього періоду — поема “Похорон друга” (1942);

40-ві — 60-ті роки “покара славою”, за словами В. Стуса, що означає: “Він обрізував усякі живі контакти, замінивши їх цілком офіційною інформацією. В цих умовах поет міг тільки конати, а не рости. Свіжого повітря до нього доходило все менше і менше, аж поки поет у Тичині не задушився од нестачі кисню.Поет помер, але Тичина лишився жити і мусив, уже як чиновник, виконувати поетичні функції”;

16 вересня 1967 р. П. Тичина помер.