Breadcrumbs

Ви тут: Home Укр. література Федькович Юрій

Федькович Юрій

ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ

(1834—1888)

Юрій Федькович, один з найбільш талановитих письменників того часу, народився 8 серпня 1834 р. в м. Сторонці-Путилові на Буковині в родині шляхтича. Літературну діяльність Федькович розпочав, перебуваючи на службі в австрійській армії. Перші свої поезії писав німецькою мовою, що була тоді в Буковині мовою школи й уряду, а після знайомства з «Кобзарем» Шевченка почав писати українською мовою.

Перший вірш написав українською мовою «Нічліг». Перша збірка його поезій вийшла 1862 р. у Львові.

Федькович належить до найвизначніших українських ліриків. Дуже гарна є низка його ліричних поезій під назвою «Окрушки». Гарні також його більші поеми: «Довбуш», «Король Гуцул», «Празник у Такові». Збірку оповідань Федьковича видав Драгоманів у Києві в 1876 р. Кращими з них є: «Серце не навчити», «Люба-згуба», «Опришок», «Дністрові кручі», «Безталанне закохання», «Сафат Зінич». У своїх оповіданнях Федькович оспівав красу гуцульських гір та палкі почування їх мешканців, гуцули виступають у них гарно прибрані, із сильно підкресленими рисами лицарської сміливості, відваги, посвяти.

Крім поезій та оповідань, писав Федькович драматичні твори: оригінальні «Довбуш», «Керманич» та переробки. Редагував також газету «Буковина».

У перших його ліричних поезіях головним змістом є «жовнярське життя», тобто тяжке життя й туга за домом вояків-новобранців. Юрій Федькович виявив силу й оригінальність літературного таланту. Федькович — великий мрійник у житті , й поезії, обдарований буйною уявою, займає в українській літературі окреме місце, як співець шумливих гуцульських борів, запашних полонин, мрійливої трембіти та «кривавої гуцульської слави».

Творчість Федьковича мала вплив на інших письменників Буковини, як, наприклад, на двох братів Воробкевичів. Сидір писав під прибраним ім’ям Данило Млака, а Григорій — під псевдонімом Наум Шрам.

[3]