Олександр Павлович (Олесь) Бердник нородився 27 листопада 1926, (офіційна дата 25 грудня 1927) помер — 18 березня 2003.

Український письменник-фантаст, автор білше чим 20 романів і повістей. Член і засновник Української Гельсінкської групи (УГГ). 

Олесь Бердник—український письменник-мрійник. Народився на Південній Україні в Миколаївській області 25 листопада 1927 р.

 Навчався в Києві в ділянці драматичного мистецтва і працював актором від 1945 до 1949 р. Але від 1949 до 1956 р. — сім років пришилося йому відбути в карних таборах на Далекій Півночі і в Казахстані. 

З 1956 р. займається літературною працею, спеціалізуючись у галузі фікції — уяви. Його твори вийшли збіркою «Поза часом і простором» (1957) і «Марсіянські зайці» (1962). 

Літературна творчість О. Бердника обширна, включає: «За чарівною квіткою» (1959), «Шляхи титанів» (1959), «Стріла часу» (1960), «Хто ти» (1966) та багато інших творів. 

Олесь Бердник був жорстоко критикований за його новіші твори, його лекції та захист релігії. 

У 1973 р. був виключений з Спілки українських письменників. Після арешту М. Руденка в лютому 1977 р. очолив Українську Гельсінську Групу. Його знову арештовано в 1979 р., засуджено на 6 років ув’язнення і три роки позбавлення свободи. 

Збірки його «Самвидаву» видано на Заході: «Золоті ворота» (1975), «Блакитний коваль» (1975), «Україна Січі вогняної» (1977) і «Свята Україна» (1980). 

Енциклопедія України

в. 1984 —-1985. Канада,

І. Кошелівець