Людина біжить над прірвою
- Деталі
- Категорія: Багряний Іван
- Останнє оновлення: 21 серпня 2012
Формат: txt
Роман Людина біжить над прірвою вийшов в 1965 р. вже по смерті автора. В нім описується переживання людини, що опинилася між двома ворожими їй фронтами. Василь І. Гришко, у вступі до цього твору каже, що ця тема, хоч і була розпрацьована 20 років тому, то все ж не перестала бути актуальною і сьогодні. Бо теперішні часи так само знаменні ситуаціями прірви й занепаду віри людини в людину. І тому за словами Гришка:
"На самому краєчку цієї прірви біжить, балансуючи, сучасна людина, так само як і герой цієї книги, і так само потребує тієї іскри надії, що її може викресати в людському серці передусім слово високої людяности й приклад величі людини в дії. А це саме і є те, що знайде читач у цій книзі"
Вадим Сварог у статті „Два виміри серця” дуже високо оцінюючи цю книгу, подає також деякі недотягнення її. За такі він вважає: монотонність у фабулі, багатослівність і повторення, брак цікавих зустрічей, особливо з інтелектуалами, а тим самим є тільки один „рівень бачення”. Одначе Вадим Сварог підкреслює вартість цього твору Багряного наступними словами:
"Людина біжить над прірвою — може, найзначніший твір нашої емігрантської літератури. Він написаний людиною з великим і чулим, назавжди пораненим серцем. Письменник, який умів бачити й умів мріяти, міг бути гнівним і вибачливим, бо володів великим людським талантом — талантом любити й жаліти. Його твір споруджений в двох вимірах серця. Це книга глибокої журби й високої мрії."