АНТОНИЧ Богдан-Iгор (05.10.1909 - 06.07.1937) - український поет. Народився  в селі Новиця на Лемківщині (нині Польща) в сім’ї священика. В1928 закінчив гімназію. Мав неабияке музичне обдарування, добре грав на скрипці. Закінчив Львівський університет  (1933).

Автор поетичних збірок «Три перстені (1934), «Привітання життя» (1931), «Книга Лева» (1936), Збірки «Зелена Євангелія» і «Ротації» виданої в 1938 посмертно. Автор лібрето опери «Довбуш», незакінченого роману «На тому березі», мистецтвознавчих статей «Національне мистецтво» (1933), «Монументальний реалізм» (1932). «Між змістом і формою» (1932), 

Більшості поезій Антонича властиве життєрадісне світовідчуття, вони позначені сміливими пошуками й різними впливами, зокрема імажинізму та імпресіонізму . Проте поезії Антонича не підпорядковані якомусь напрямові, вони завжди дуже оригінальні й виявляють широкий тематичний діапазон лірика-філософа. Антонич збагатив українську літературу монументальними образами океанічних стихій, космосу, картинами, в яких переплітаються  реалістичні   та фантастичні мотиви, філософською лірикою.

Помер у місті Львові. Похований на Янівському кладовищі