Мірошник

Формат: txt

Завантажити

Серед найбільш відомих творів Л. Глібова - байка «Мірошнік». У ній сатирично зображений процес руйнування поміщицьких господарств і ті недалекі поміщики, яких криза кріпосницької системи веде до банкрутства.

Мірошник

Мірошник мав хороший млин.     

 В хазяйстві неабищо він:  

 Про се гаразд усякий знає,  

 Хто хлібець має.     

 Млин у Мірошника був водяний.     

 Мірошник той Хомою звався,     

 І був він чоловік такий,     

 Що не гаразд за діло брався;  

 А інший раз     

 Буває дорогий і час.     

 Вода раз греблю просмоктала...     

 Ну що ж! Узять би й загатить.     

 Так ні! Мірошник спить та спить.     

 Вода     ж біжить... іце більш прорвала;  

 Хомі й за вухом не свербить.     

 Хто йде     —     мерщій у млин загляне:  

 — Ой Хомо, Хомо, схаменись!     

 Он скоро вже й води не стане;  

 Піди лиш, брате, подивись! —     

 А він їх слуха щось не дуже:  

 — Нехай лиш! Річка     —     не калюжа;  

 Води ще стане на ввесь вік! —     

 З Хоми сміються добрі люде:  

 —   Тоді побачимо, як буде,—     

 Дурний ти, Хомо, чоловік! —   

 І справді сталось, як казали:  

 Вода зійшла — колеса стали.     

 Злякавсь Мірошник та й біжить     

 Притьмом до прірви, щоб гатить.     

 Курей тим часом із десяток     

 Прийшло напитися води.     

 Уздрів Мірошник сих паньматок.  

 — Бач, капосні! — кричить.— Куди?     

 У мене й так води немає,  

 Ще й ви     сюди?! —     

 І зозла палицю хапає...     

 Шпурнув — та й всіх курей побив.     

 А млин стоїть, хоч прірву й загатив;  

 І що робити — не втямає...  

 Ні з чим зостався мій Хома:  

 Води нема, й курей чортма.    

 На світі є такі пани:  

 Без діла сотні всюди сують,     

 А за недогарок вони     

 Людей і лають, і мордують.     

 (Вони се так, бач, хазяйнують!).  

 Та й диво, що у них     

 Хазяйство піде все на сміх!    

 1853  

• < Попередня
• Наступна >