Breadcrumbs

Ви тут: Home Історія Календарно-тематичне планування Календарне планування з історії україни, всесвітньої історії у 7 класі (нова програма) 2015/2016 н.р.

Календарне планування з історії україни, всесвітньої історії у 7 класі (нова програма) 2015/2016 н.р.

Attachments:
Download this file (istukr7klas 2019-2020.zip)Скачати на 2019/2020[Календарне планування до підручника з історії України 7 клас Гісем. Кількість годин: 1 година на тиждень, 35 – на рік.]17 kB
Download this file (kalendarne-planuvannya-іstorіya-ukraїni-vsesvіtnya-іstorіya-7-klas-nova-programa)Скачати[ ]110 kB
Download this file (Календарне планування історія України 2015-2016 н.р. нова програма.zip)Скачати Історія України[ ]14 kB
Download this file (Календарне планування всесвітня історія 7 клас 2015-2016 н.р. нова програма.zip)Скачати ще одну версію всесвітня історія[ ]14 kB

Календарне планування всесвітня історія. 7 клас

(1 година на тиждень, 35 – на рік) 7 кл. Всесвітня історія. О. І. Пометун, Ю. Б. Малієнко, видавничий дім «Освіта» 2015

Календарне планування історія України. 7  клас

(1 година на тиждень, 35 – на рік)

Історія України - підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Автори: Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Грамота, 2015 р., 240 с.

Автор: Міньо Є.О.

Історія України  ( 35 годин, 1 година на тиждень)

п/п

Дата

Тема уроку

Кількість уроків

Домашнє

завдання

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1.

 

ПОВТОРЕННЯ. Історія України в стародавні часи.  

1

 

Учень/учениця:

• показує на карті територію українських земель у  середні віки;

• характеризує історичний розвиток України у стародавню добу;

• визначає особливості розвитку українських земель доби Середньовіччя;

• називає періодизацію історії України у Середньовіччі;

•  тлумачить поняття «історія стародавнього світу», «історичні джерела».

2

 

ВСТУП. Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України.

1

 

Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ

3

 

Розселення слов’янських племен на території України.

1

 

Учень/учениця:

• розпізнає на карті територію розселення слов’янських племен, які проживали на території   Русі-України; напрямки походів київських князів;

• характеризує суспільне життя, господарство, заняття, побут і вірування східних слов’ян; роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян; роль перших князів у становленні Київської держави (Русі-України); літописні джерела про виникнення Києва; основні версії походження назви «Русь»;

• визначає наслідки впливу природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; сутність і наслідки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;

• висловлює судження щодо діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава;

• називає роки правління перших князів; версії походження назви «Русь», «Русь–Україна»;

• тлумачить поняття «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «Русь-Україна», «імперія», «полюддя», «данина».

4

 

Господарство східних слов’ян. Суспільний устрій. Вірування. Сусіди східних слов’ян.

1

 

5

 

Утворення Русі-України. Київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

1

 

6

 

Практичне заняття:

«Князь Святослав та його походи».

1

 

7

 

Узагальнення. Тематичний контроль

1

 

Розділ ІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна)

наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

8

 

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.

1

 

Учень/учениця:

• показує на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;

• характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської держави (Русі - України); розвиток господарства і торгівлі; повсякденне життя мешканців міста і села; найдавніші пам’ятки писемності та умови поширення освіти; роль князівської влади в політичному устрої Русі; відносини Русі - України з європейськими державами;

• визначає ступінь розвитку господарства й торгівлі Русі – України; причини і наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі- України);

• висловлює судження та порівнює внутрішню й зовнішню політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого; політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств;

• називає роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого; рік запровадження християнства як державної релігії;

• тлумачить поняття «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «церковнослов’янська мова», «книжкові мініатюри».

9

 

Київська держава (Русь- Україна) Ярослава Мудрого. «Руська правда». Міжнародні зв’язки.

1

 

10

 

Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.

1

 

11

 

Практичне заняття:

 «Християнська релігія і  церква в житті давньоруського (давньоукраїнського)  суспільства» / «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого» (на вибір вчителя).

1

 

12

 

Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.

1

 

13

 

Узагальнення. Тематичний контроль

1

 

Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна)

у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

14

 

Правління Ярославовичів. Половці. Любецький з’їзд князів.

1

 

Учень/учениця:

• показує на карті території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі - України) та половецькі землі;

• характеризує становище Київської держави (Русі – України) за правління наступників Ярослава Мудрого; особливості політичного і соціально-економічного життя князівств часів роздробленості; відносини половців із Руссю;

• визначає причини і наслідки князівських усобиць; половецьких набігів; Любецького з’їзду князів,

• висловлює судження про діяльність Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла;

• називає роки правління князів доби; дату Любецького з’їзду князів; дату першої писемної згадки назви «Україна».

15

 

Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого.

1

 

16

 

Роздробленість Київської держави. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя.

1

 

17

 

Семестрова підсумкова робота

1

 

18

 

Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл.

1

 

19

 

Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

1

 

20

 

Узагальнення. Тематичний контроль

1

 

Розділ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

21

 

Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович. Боротьба за владу. Данило Романович.

1

 

Учень/учениця:

• показує на карті територію Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславовича і його наступників; території сусідніх держав; напрямки навали монголів;

• характеризує діяльність князів династії Романовичів; особливості монгольського панування на українських землях;

• визначає особливості зовнішньої та внутрішньої політики галицько-волинських правителів;

• висловлює судження про діяльність Романа Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича; особливості розвитку українського суспільства княжої доби з європейськими країнами;

• називає роки правління найвидатніших галицько-волинських князів; монгольської навали на землі південно-західної Русі;

• тлумачить поняття «орда», «баскак», «ярлик», «улус», «король».

22

 

Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях.

1

 

23

 

Практичне заняття:

«Зовнішня політика Данила Романовича. Коронація»/ «Данило Романович - будівничий Галицько-Волинської держави» (на вибір вчителя).

1

 

24

 

Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ – ХІІІ ст.

1

 

25

 

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича.

1

 

26

 

Узагальнення. Тематичний контроль

1

 

Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА

ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV – ХV ст.)

27

 

Статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські землі. Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств.

1

 

Учень/учениця:

• показує на карті територію українських земель у складі різних держав; територію Кримського ханства;

• характеризує становище українських земель у складі різних держав; розвиток господарства, торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства; побут соціальних верств і етнічних груп та їхню роль у житті тогочасного суспільства; полікультурність українського суспільства;

• визначає причини та наслідки Кревської унії; особливості розвитку міст та магдебурзького права;

• висловлює судження щодо діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі-Герея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича;

• називає час входження українських земель до складу різних держав; утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;

• тлумачить поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас»

28

 

Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гереї. Суспільний устрій та культура ханства.

1

 

29

 

Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.

1

 

30

 

Культура та освіта. Юрій Дрогобич.

1

 

31

 

Практичне заняття:

«Етнічний склад населення України. Повсякденне життя».

1

 

32

 

Історія рідного краю

1

 

33

 

Узагальнення. Тематичний контроль

1

 

34

 

Узагальнення до курсу: «Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину».

1

 

Учень/учениця:

• характеризує основні цивілізаційні здобутки українського суспільства в період Середньовіччя;

• визначає здобутки українського суспільства у ІХ – ХV ст. та його внесок у загальноєвропейську спадщину;

• порівнює процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

• висловлює судження щодо подій, явищ і процесів, які відбувалися в українському суспільстві в часи Середньовіччя;

• називає хронологічні межі середньовічного періоду історії України та його особливості.

35

 

Семестрова підсумкова робота

1