Календарне планування з історії україни, всесвітньої історії у 7 класі (нова програма) 2015/2016 н.р.
- Деталі
- Категорія: Календарно-тематичне планування
- Останнє оновлення: 08 вересня 2015
- Автор: Super User
Календарне планування всесвітня історія. 7 клас
(1 година на тиждень, 35 – на рік) 7 кл. Всесвітня історія. О. І. Пометун, Ю. Б. Малієнко, видавничий дім «Освіта» 2015
Календарне планування історія України. 7 клас
(1 година на тиждень, 35 – на рік)
Історія України - підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Автори: Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Грамота, 2015 р., 240 с.
Автор: Міньо Є.О.
Історія України ( 35 годин, 1 година на тиждень)
№ п/п |
Дата |
Тема уроку |
Кількість уроків |
Домашнє завдання |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
|
1. |
ПОВТОРЕННЯ. Історія України в стародавні часи. |
1 |
Учень/учениця: • показує на карті територію українських земель у середні віки; • характеризує історичний розвиток України у стародавню добу; • визначає особливості розвитку українських земель доби Середньовіччя; • називає періодизацію історії України у Середньовіччі; • тлумачить поняття «історія стародавнього світу», «історичні джерела». |
|||
2 |
ВСТУП. Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України. |
1 |
||||
Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ |
||||||
3 |
Розселення слов’янських племен на території України. |
1 |
Учень/учениця: • розпізнає на карті територію розселення слов’янських племен, які проживали на території Русі-України; напрямки походів київських князів; • характеризує суспільне життя, господарство, заняття, побут і вірування східних слов’ян; роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян; роль перших князів у становленні Київської держави (Русі-України); літописні джерела про виникнення Києва; основні версії походження назви «Русь»; • визначає наслідки впливу природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; сутність і наслідки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів; • висловлює судження щодо діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава; • називає роки правління перших князів; версії походження назви «Русь», «Русь–Україна»; • тлумачить поняття «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «Русь-Україна», «імперія», «полюддя», «данина». |
|||
4 |
Господарство східних слов’ян. Суспільний устрій. Вірування. Сусіди східних слов’ян. |
1 |
||||
5 |
Утворення Русі-України. Київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав. |
1 |
||||
6 |
Практичне заняття: «Князь Святослав та його походи». |
1 |
||||
7 |
Узагальнення. Тематичний контроль |
1 |
||||
Розділ ІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. |
||||||
8 |
Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства. |
1 |
Учень/учениця: • показує на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; • характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської держави (Русі - України); розвиток господарства і торгівлі; повсякденне життя мешканців міста і села; найдавніші пам’ятки писемності та умови поширення освіти; роль князівської влади в політичному устрої Русі; відносини Русі - України з європейськими державами; • визначає ступінь розвитку господарства й торгівлі Русі – України; причини і наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі- України); • висловлює судження та порівнює внутрішню й зовнішню політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого; політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств; • називає роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого; рік запровадження християнства як державної релігії; • тлумачить поняття «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «церковнослов’янська мова», «книжкові мініатюри». |
|||
9 |
Київська держава (Русь- Україна) Ярослава Мудрого. «Руська правда». Міжнародні зв’язки. |
1 |
||||
10 |
Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. |
1 |
||||
11 |
Практичне заняття: «Християнська релігія і церква в житті давньоруського (давньоукраїнського) суспільства» / «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого» (на вибір вчителя). |
1 |
||||
12 |
Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова. |
1 |
||||
13 |
Узагальнення. Тематичний контроль |
1 |
||||
Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна) у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. |
||||||
14 |
Правління Ярославовичів. Половці. Любецький з’їзд князів. |
1 |
Учень/учениця: • показує на карті території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі - України) та половецькі землі; • характеризує становище Київської держави (Русі – України) за правління наступників Ярослава Мудрого; особливості політичного і соціально-економічного життя князівств часів роздробленості; відносини половців із Руссю; • визначає причини і наслідки князівських усобиць; половецьких набігів; Любецького з’їзду князів, • висловлює судження про діяльність Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла; • називає роки правління князів доби; дату Любецького з’їзду князів; дату першої писемної згадки назви «Україна». |
|||
15 |
Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого. |
1 |
||||
16 |
Роздробленість Київської держави. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя. |
1 |
||||
17 |
Семестрова підсумкова робота |
1 |
||||
18 |
Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл. |
1 |
||||
19 |
Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. |
1 |
||||
20 |
Узагальнення. Тематичний контроль |
1 |
||||
Розділ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА |
||||||
21 |
Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович. Боротьба за владу. Данило Романович. |
1 |
Учень/учениця: • показує на карті територію Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславовича і його наступників; території сусідніх держав; напрямки навали монголів; • характеризує діяльність князів династії Романовичів; особливості монгольського панування на українських землях; • визначає особливості зовнішньої та внутрішньої політики галицько-волинських правителів; • висловлює судження про діяльність Романа Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича; особливості розвитку українського суспільства княжої доби з європейськими країнами; • називає роки правління найвидатніших галицько-волинських князів; монгольської навали на землі південно-західної Русі; • тлумачить поняття «орда», «баскак», «ярлик», «улус», «король». |
|||
22 |
Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях. |
1 |
||||
23 |
Практичне заняття: «Зовнішня політика Данила Романовича. Коронація»/ «Данило Романович - будівничий Галицько-Волинської держави» (на вибір вчителя). |
1 |
||||
24 |
Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ – ХІІІ ст. |
1 |
||||
25 |
Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича. |
1 |
||||
26 |
Узагальнення. Тематичний контроль |
1 |
||||
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV – ХV ст.) |
||||||
27 |
Статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські землі. Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств. |
1 |
Учень/учениця: • показує на карті територію українських земель у складі різних держав; територію Кримського ханства; • характеризує становище українських земель у складі різних держав; розвиток господарства, торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства; побут соціальних верств і етнічних груп та їхню роль у житті тогочасного суспільства; полікультурність українського суспільства; • визначає причини та наслідки Кревської унії; особливості розвитку міст та магдебурзького права; • висловлює судження щодо діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі-Герея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича; • називає час входження українських земель до складу різних держав; утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; • тлумачить поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас» |
|||
28 |
Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гереї. Суспільний устрій та культура ханства. |
1 |
||||
29 |
Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. |
1 |
||||
30 |
Культура та освіта. Юрій Дрогобич. |
1 |
||||
31 |
Практичне заняття: «Етнічний склад населення України. Повсякденне життя». |
1 |
||||
32 |
Історія рідного краю |
1 |
||||
33 |
Узагальнення. Тематичний контроль |
1 |
||||
34 |
Узагальнення до курсу: «Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину». |
1 |
Учень/учениця: • характеризує основні цивілізаційні здобутки українського суспільства в період Середньовіччя; • визначає здобутки українського суспільства у ІХ – ХV ст. та його внесок у загальноєвропейську спадщину; • порівнює процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя; • висловлює судження щодо подій, явищ і процесів, які відбувалися в українському суспільстві в часи Середньовіччя; • називає хронологічні межі середньовічного періоду історії України та його особливості. |
|||
35 |
Семестрова підсумкова робота |
1 |