Легенда про святого спиридона
- Деталі
- Категорія: Міфи і легенди українців
- Останнє оновлення: 11 червня 2014
- Автор: admin
Був колись чоловік, називався Спиридон. Парубком він був дуже гарний. І от одна дівчина почала до нього очима бісики пускати. А він - і байдуже. Горнеться вона до нього і так і сяк, а він - ніяк!.. Образилась вона на нього дуже, а він ще й посварився з нею. А та дівчина була відьма і вирішила помститись йому.
Настала ніч темна-претемна. Прийшла відьма до Спиридона, хоче його задушити. А він не спав і почув, що вона крадеться до нього: в кішку обернулась і очима світить. Тільки скочила кішка Спиридонові на груди, а він її
- за хвіст та об землю - бух! Убив і в рів закинув.
Уранці люди знайшли тіло відьми, поховали і хрест поставили. А відьми, звісно, громадою живуть і одна за одну заступаються. Як довідалися відьми про таку подію, постановили покарати Спиридона. Знову настала ніч
- ще темніша, ніж перша була. Спиридон пішов на могилу, виліз на хрест і сів на ньому, щоб відьма не встала з гробу.
Відьми зібралися, пішли до хати Спиридона, а його вдома нема — на хресті сидить. А відьми на хресті нікого й нічого не можуть побачити.
Що підуть відьми до могили: ходять кругом, ходять - не бачать нічого! Коли це убита відьма прорекла:
- Сидить на моєму хресті, і я не можу встати!
Як відьми те почули, зразу здогадалися, про кого мова. Почали раду радити, як узяти до своїх рук Спиридона. От одна і каже:
- Полетімо до Києва, до київської відьми, вона нам скаже, як його взяти!
Полетіли... Прилітають назад, прилетіла з ними і київська відьма. А та відьма мудра була: походила, подивилася, понюхала скрізь, і каже:
- Зберіть зараз дванадцять недогарків свічок, спалимо хрест і візьмемо Спиридона.
Відьми почали збирати недогарки. Назбирали дванадцять недогарків, засвітили і почали палити хрест. Палять ото вони та й палять той хрест, і скоро він уже впаде на землю. Спиридон бачить, що біда, та й каже:
- Господи, Боже мій, укороти ночі хоч тропіки, щоб хрест не перегорів до ранку, а то мені - смерть!
Тільки він це сказав, а півні: “Ку-ку-ріку!” Відьми й розлетілися на всі боки - хто куди встиг, а святий Спиридон лишився живий.
Ото Бог укоротив ночі для святого Спиридона, і так воно навіки залишилося.