Breadcrumbs

Ви тут: HomeМіфи і легенди Звідки взялися ластівки

Звідки взялися ластівки

Давно-давно жило молоде подружжя. Так кохалися, що не могли й години побути одне без одного. Тільки ж молодому мисливцеві треба було ходити на полювання - тим у ті часи жили люди. Але жінкам у Перунові ліси заходити не дозволялося. Яка ступить туди, то похмурий одинак — володар блискавки і грому Перун перетворює її на пташку.

Не хотів мисливець втратити молоду дружиноньку, благав її не йти з ним на полювання. І вона слухала його, хоч хвилювалася, бо ліси кишіли хижими звірами. Проте одного разу не втрималася. Пішла таки за чоловіком. Бачить: мисливець став один на один із вепром. Налякана жінка вискочила з-за дерева рятувати чоловіка. А мисливець на той час ввігнав свій спис у горло звіра. Кров бризнула на груди жінці, яка обійняла чоловіка і поцілувала. Лишила сліди і на його грудях. Загриміло, заблискало в лісі, стемніло. Перун обох перетворив у птахів, у яких ми бачимо досі на грудях плямки. Назвали їх люди ластівками. Відтоді в’ють ластівки гнізда лише біля людських осель. Ніби хочуть сказати:

-  Ми теж людьми колись були. Ми родичі ваші, а породилися з великого кохання...