Чому травень трави жене
- Деталі
- Категорія: Міфи і легенди українців
- Останнє оновлення: 11 червня 2014
- Автор: admin
Був погожий весняний ранок, коли на землю прийшов новий місяць. Тендітні молоді листочки тріпотіли від легкого подиху вітерцю. Білопелюсткові ромашки, фіолетові дзвоники, золотаві жовтці привітно кивали молодому місяцю яскравими голівками.
А він з’явився веселий та співучий. Як не веселитися, коли так гарно навкруги. Спасибі братові квітню, що землі заквітчав: сади мов білою піною вкрив, поле барвистим килимом вистелив. Як не співати, коли всі навкруги співають: солов’ї і зяблики, дрозди та шпаки; над полем дзвенить пісня жайворонка; у лісі чути голос зозулі.
Ходить хлопчик-місяць, співає та насвистує. І де він не пройде, всі радіють:
- Новий весняний місяць до нас завітав!
Раптом побачив він зайчика, що невеселий сидів.
- Чого це ти, стрибайчику, не радий? - питає хлопчик-місяць.
- Травички ж нема, стрибати ніде, - зітхає той, - от якби травичка скоріше виросла, я б пострибав...
- А я б засюрчав, - відгукнувся коник, - сховався б у траві та й грав би цілий день на своїй скрипочці.
Аж тут ще телятко до молодого місяця замукало:
- Коли б травичка виросла, мені б мама корова більше молочка давала...
А на узліссі бабуся ходить, лікарські рослини шукає: траву-мураву, любисток духмяний, мати-й-мачуху золотаву, барвінок хрещатий.
Усі вони допоможуть старенькій, якщо захворіє...
Бачить хлопчик-місяць - усім трава потрібна: і тваринам, і комахам, і людям. Засукав він рукави і взявся до діла. Труснув хмару-грозовицю, полив землю теплим дощем та й почав трави гнати.
- Ростіть, ростіть, буйні та соковиті, зелені та пахучі!
Застрибали з радощів зайченята, засюрчали коники. Мама корова принесла своєму теляткові з лугу багато молока. Було те молоко цілюще й духмяне, бо віддали йому трави свою силу, ніжність та пахощі. І бабуся назбирала повен кошик лікарських рослин, не страшні тепер хвороби старенькій.
Добре працював молодий місяць, він і землю приготував до сівби, і з сівбою не забарився, кожному злаку, кожному овочу своє віддав.
Росте, набирає соків і сили озимина. Буяють трави. Кожна зелена стеблинка струменить соками, кожна билинка чепуриться. Жене, жене трави молодий весняний місяць, тому і травнем зветься.